Оболонь — коріння слова «оболонь», очевидно, йде в ті часи, коли люди континенту говорили на одній прамові. Оболонь - італійська Болонья має походження від одного слова, яке означає, що "на літо луки розливаються з безліччю озер".
Поділ — стародавні слов’яни називали місцевість під горою, або "по низу", "по долу".
Печерськ — має відношення до печер.
Жуляни — згадується з XI століття як місцевість із річкою Желянь (д.-рус. Желѧнь; Желаня, Жилян, Жалина). Існує декілька версій походження назви: від язичницького капища давньослов'янської богині скорботи Желі (Жалі); від струмка як місця спочинку, коли він ставав особливо бажаним («желанньїм») для перехожого; від тюркської версії топоніма «Жол йани» — узбіччя дороги.
Видубичі — саме в цьому місці виплив на берег («Видибай боже») дерев’яний ідол Перуна, який скинув в річку 988 року князь Володимир при Хрещені Русі.
Бабин яр – урочище, один з найбільших київських ярів. Назва відома з XV ст., відколи у 1401 р. його власниця шинкарка (баба) продала цю землю Домініканському монастирю.Деміївка з’явилася в XIX ст. і пов’язана з купцем Демієм.
Борщагівка — названа від річки Борщівка, на берегах якої ріс борщець, або щавель, звідки і походить назва борщу (борщець - інгредієнт).
Сирець - походить від виробництва необпаленої цегли, - сирцю.
Шулявка – йде корінням в Київську Русь. Тільки тоді ця місцевість іменувалася трохи по-іншому – Шелвів борок (так називали невисокий лісок із галявинами) та пізніше складне на вимову слово перетворили в Шулявку.
